A A A K K K
для людей із порушенням зору
Вчорайшенська громада
Житомирська область, Бердичівський район

ПРОКАЗА: ЗАБУТА, АЛЕ ІСНУЮЧА ХВОРОБА

Дата: 30.01.2023 14:31
Кількість переглядів: 92

30 січня відзначається Всесвітній день допомоги хворим на проказу.  Він  був заснований ООН у 1953 році на честь всіх небайдужих до цієї проблеми людей, які присвятили своє життя боротьбі з проказою.

 

Цифри і факти

Проказа (лепра; інші назви – фінікійська хвороба, скорботна хвороба, лінива смерть, хвороба Святого Лазаря) – одне з найдавніших інфекційних захворювань, що було відомо людству задовго до початку нашої ери.

Нині у світі налічують близько 15 мільйонів  хворих на лепру – переважно серед найбідніших прошарків населення країн Африки (Танзанія, Мадагаскар, Мозамбік), Азії (Індія, Бірма, Непал) та Південної Америки (Бразилія). В економічно розвинених країнах реєструють лише поодинокі її випадки.

На пострадянському просторі окремі осередки лепри збереглися у країнах Середньої Азії, у гирлах Волги, Дону, на Кавказі, в Прибалтиці та на Далекому Сході. В Україні також реєструють одиничні випадки захворювання на лепру, всі хворі отримують лікування у спеціалізованому медичному закладі – лепрозорії на території Одеської області.

У 2000 році вдалося ліквідувати хворобу як проблему громадського здоров’я,  її поширеність скоротилася до показника менше 1 випадку на 10 000 людей. В усьому світі скорочується кількість випадків захворювання на лепрою. У 2020 році було зареєстровано близько 130 000 нових випадків, близько 73% з них сталися в Індії, Бразилії та Індонезії.

Збудником лепри є мікобактерія лепри (паличка Хансена), яка є внутрішньоклітинним  паразитом, не утворює спор, не росте на живильних середовищах, не утворює токсинів. Є стійкою у навколишньому середовищі, у трупах хворих зберігається багато років. Мікобактерія лепри є спирто- та кислотостійкою, в 40% формаліні при кімнатній температурі зберігає свої властивості 10-12 і більше років.

Джерелом інфекції є хвора на лепру людина. Основними шляхами інфікування лепрою є  повітряно-крапельний (через слиз) та контактний (при проникненні через ушкоджену шкіру й слизові оболонки виділень з лепром на шкірі і на слизових оболонках, що розпадаються). Можливими шляхами зараження також є: аліментарний, трансмісивний (через укуси комах), зрідка – трансплацентарний. За даними досліджень встановлено, що збудник лепри може знаходитися у молоці матері, в крові, сечі, калі, спермі. Особливо небезпечними є хворі з латентною формою лепри.

Зараження проказою найбільш імовірне внаслідок тривалого й досить тісного побутового контакту. Збудник передається від хворої людини до здорової найчастіше з виділеннями з носа (під час кашлю, чхання), а також контактним способом. Зі 100 осіб лише в трьох розвиваються якісь ознаки, тобто хвороба не має великої заразності. Здорові люди, як правило, піддаються ризику лише в тому разі, коли в них порушено імунний статус.

Інкубаційний період хвороби триває близько 5 років. У деяких випадках симптоми можуть розвинутися впродовж  одного року, а в інших — до 20 років.

 

Симптоми  і наслідки прокази

За всіх форм лепри на ранній стадії з’являються шкірні зміни. Травми і вторинні інфекції призводять до деформації кисті, втрати пальців і дистальних відділів кінцівок, можуть розвиватися сліпота, амілоїдоз. Хворі, які не отримали специфічне лікування, стають людьми з інвалідністю.

 

Ускладнення хвороби:

втрата чутливості або параліч нервів;

ущільнення тканин шкіри і поява різних горбів, випадання волосся, потовщення і збільшення в області вух, деформація вигляду;

деформація або западання спинки носа;

відмирання тканини або навіть втрата частин тіла;

атрофія м'язів, найчастіше в області кисті;

запалення рогівки ока, що приводить до сліпоти;

ураження лицьових нервів;

обмежений рух суглобів;

у чоловіків -  ураження яєчок і подальше безпліддя, імпотенція.

 

Профілактика прокази

Оскільки проказа не дуже заразна – ризик її поширення низький. Заразною є лише невиліковна форма прокази, але навіть тоді інфекція поширюється не активно. Однак за домашніми контактами (особливо дітьми) пацієнтів з проказою слід спостерігати - на предмет розвитку симптомів і ознак хвороби. Після початку лікування проказа більше не поширюється.

 Найкращим засобом запобігання є уникнення контакту з біологічними рідинами та висипами  інфікованих людей.

 

 Відділ комунікації, організаційної та  інформаційно-роз’яснювальної роботи  ДУ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб  МОЗ України».

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора